“Щоб не сталося - йдіть вперед“, — Володимир Гришко (співак).
Володимир Гришко народився в 1960 році в багатодітній родині. Він був найменшим із 5-ти своїх братів. Співати Володимир почав ще у дитинстві . Сидячи у мами на колінях, хлопчик співав разом з нею українські пісні.
У 1982 році Володимир Гришко закінчив Київське музичне училище ім. Глієра. У 1989-му - Київську консерваторію ім. Чайковского. З 1996 року В. Гришко - народний артист України, лауреат держаної премії ім.Шевченка. Володимир є також власником іспанської премії «Тенор-мілор» (вона присуджується лише італійцям, для Володимира Гришка зробили виняток). На міжнародній сцені Володимир дебютував у Америці у 1990 році. У репертуарі Володимира Гришка - понад 30 партій вітчизняного та світового оперного репертуару, романси, українські, російські, італійські та іспанські пісні. Одружений, має сина та доньку.
- Ви можете пригадати домінуюче бажання у вашому дитинстві?
- Колись я маленьким заліз під стріху своєї хати, небагато було хат після війни, котрі батько покрив шифером. І я знайшов пляшку, написав карляками: „Я хочу стати відомим артистом”, закинув цей папірець у пляшку і закрив корком. Потім вирив дірку в глині під стріхою і землею затер. Вона там лежить. Мені було 11 років, коли я це зробив.
- Володимире, з ким з відомих людей пощастило працювати разом, з ким було найприємніше працювати?
- Я хотів би сказати про маестро Паваротті. З цією людиною було дуже легко працювати. Він не бачив перед собою нижчу за рівнем людину. Він, перш за все, бачив, яка ти людина, яке в тебе серце. І скільки я від нього отримав порад...приміром, що треба співати з дітьми, з молоддю талановитою. Що треба, поки ти в силах, поки ти в апофеозі слави, своїм іміджем прокладати дорогу іншим.
- Порада від Володимира Гришка тим людям, які хочуть досягти успіху?
- Щоб не сталося - йдіть вперед. Вісім раз впав, розбив голову - на дев'ятий раз піднявся і йди далі. І буде успіх.
Свої перші гроші Володимир Гришко заробив у 17 років. Він працював на гумовому заводі у Києві і за три місяці праці заробив 17 радянських карбованців. Гроші віддав мамі, і на ці гроші, за словами Гришка, вони жили п'ять місяців.
- Що Вам у вашому житті хотілося би зробити перш за все?
- Я хотів би собі побажати відбутися як маестро, маестро-викладач, професор. І на генетичному, українському, шляхетному рівні передати своїм виконавцям, майбутнім своїм дітям, щоб вони гідно несли славу великого мистецтва нашої української нації.
- Чи вірите Ви в те що звичайна людина, якщо дуже захоче, може стати успішною, багатою, здоровою та щасливою? І що для цього треба?
- Треба прокидатися зранку, підходити до дзеркала і казати: ”Я - найкращий, я - найкращий”. Себе треба кармувати, зомбувати. Дзеркало зробить диво - повірте мені. Треба в це свято вірити. Я своїм учням кажу - прокинулись, який би не був настрій, щоб не було в родині, скажи собі: „Я - найкращий, я - виглядаю на 100%, я - успішний і в мене сьогодні день буде бомба, супер!” Повірте, так воно і буде!
Також в розділі:
|
