З такого гарного та соковитого винограду, як цей, вже протягом віків виробляли чудове вино.
За століття винороби освоїли власні методи та традиції, які надають їхньому напоєві неповторної індивідуальності.
Вино, яке виготовляють у французькій провінції Альзас, має характерні свіжі фруктові нотки. Одним з найважливіших факторів якості продукту є вибір відповідного часу для збору врожаю. Ось чому такі експерти-виноградарі, як Александра Будро, спеціаліст "Погреба Блебенгайма", збирає щотижня ягоди ліз цього господарства, аби з'ясувати, коли фермерам пора зривати плоди.
Алєксандра Будро (енолог "Погреба Блебенгайма"): “Якість винограду залежить від групи різних чинників, котрі, у свою чергу, є результатом чисельних факторів протягом року: від посадки саджанців до збору врожаю. Відповідно, господар повинен взяти до уваги усі ці параметри, щоб отримати досконало зрілий фрукт та вино найкращої якості“.
Однак виноградна лоза є дуже вразливою рослиною. Ще у давні часи європейські винороби стикалися з численними загрозами своєму врожаю, серед яких вірусні захворювання, пліснява та мілдью. Деякі види винограду вдалося захистити завдяки традиційній селекційній технології з виведення витривалих рослин. Контролювати захворювання допомагає також прививання до плодоносної частини коріння іншої рослини. Проте часто винороби змушені вдаватись до вирішення проблем за допомогою пестицидів. А ці хімічні речовини завдають шкоди ґрунтам.
У французькому національному дослідному інституті в Кольмарі експерти шукають шляхи захисту виноградної лози. Їм, зокрема, вдалося вивести рослину, стійку до такого небезпечного захворювання як коротковузля винограду. Вчені спочатку генетично модифікували кореневу частину лози, а після цього стійке кореневище привили до пагона плодоносної частини рослини, яка не зазнала генетичних змін. Така процедуру, за словами вченого Олів'є Льомера забезпечує натуральність винограду.
Олів'є Льомер (науковець кольмарського національного дослідного інституту): “Ось ця частина є кореневищем виноградної лози. У цьому експерименті лише ця доля є генетично модифікованою. Тут у нас є місце прищеплення, і уся ця частина не є транс генною“.
Однак використання передових досягнень науки у виноробстві зазнає спротиву з боку деяких традиціоналістів.
Серж Шарватт ("Погріб Блебенгайма"): “У Франції це все ще щось на зразок табу. Це спричиняє суттєві суперечки в плані екології. Проти цих випробувань влаштовують демонстрації, і були навіть випадки, коли експериментальні лози в Альзасі просто винищували. Думаю, нам слід проводити ці тести під строгим контролем, адже в минулому вже були селекція рослин, прищеплення, і ми не можемо вічно стояти на місці“.
Кольмарський експеримент триватиме до дві тисячі дев'ятого року. А тим часом в італійському аграрному інституті Сан Мікєле аль'Адідже науковці здійснили ще одне надзвичайно важливе відкриття. Вченим вдалося розшифрувати усю послідовність ДНК виноградної лози.
Отримавши фінансування від регіонального уряду провінції Тренто, команда італійських та американських дослідників завершила розшифрування дев'ятнадцяти хромосом геному лози, який містить близько п'ятиста мільйонів елементів - нуклеотидів. Експерт з генетики Роберто Війола сподівається, що отримані результати відкриють шлях до нових методів боротьби із захворюваннями.
Роберто Війола (керівник генетичних досліджень інституту San Michele all'Adige): “Увесь секрет тут у тому, щоби змусити рослину захищати себе саму. Ми знаємо, що зможемо це зробити, як тільки зрозуміємо механізми, які стоять за генами спротиву, які захищають рослини від хвороботворних мікроорганізмів. Коли ми цього досягнемо, лоза сама почне захищатись, а нам не треба буде поливати її хімікатами“.
Незважаючи на польові випробування в Кольмарі та наукові прориви в італійських лабораторіях, мало ймовірно, що вже незабаром можна буде скуштувати благородний напій з генетично модифікованого винограду.
Але пошуковці переконані, що їхня робота може тепер дозволити їм зрозуміти, що власне робить вино хорошим.
Джьованні Джіус (директор інституту San Michele all'Adige): “Знання геному винограду дозволяє нам дізнатись більше про ознаки якості вина. Так ми отримаємо напій дійсно характерний для певного регіону. А завдяки цьому стара система виноробства провінції може отримати шанс вистояти на ринку“.
На жаль, більшість виноградарів в Європі та світі залишаються противниками ідеї генетичної модифікації, як зрештою і самі споживачі. Однак базові дослідження просуваються вперед, і експерти сподіваються, що у недалекому майбутньому винороби піднімуть свої келихи за досконалу якість вина.
Також в розділі:
|
